Стигматизація — найбільший бар'єр на шляху лікування психічних розладів?

Стигматизація є ключовою перешкодою для звернення за медичною допомогою у зв'язку з розладами психічного здоров'я.² Стигматизація на особистісному рівні може призвести до того, що люди будуть відчувати сором або знижену самооцінку і генерувати ставлення "навіщо намагатися?" до лікування свого розладу психічного здоров'я.³

Все ще існують стереотипні уявлення про те, що люди з розладами психічного здоров'я небезпечні, некомпетентні або винні в своєму розладі.³ Ці забобони можуть вплинути на зайнятість, житло та перспективи в галузі охорони здоров'я.³

На системному рівні застаріле законодавство та політичні заходи можуть дискримінувати людей з психічними розладами.⁴ У багатьох країнах люди не мають доступу до базової психіатричної допомоги, якої вони потребують.⁵ В інших країнах доступ до медичної допомоги надається тільки в психіатричних установах, що може бути пов'язано з грубими порушеннями прав людини.⁵ За межами закладів охорони здоров'я в усьому світі багатьом людям з психічними розладами відмовляють у праві голосу, одруженні та народженні дітей.⁵

Стереотипи відіграють велику роль у стигматизації, пов'язаної з психічними розладами ³

Стигматизація є важливою проблемою для всіх, хто страждає психічними розладами. Однак стигматизація, пов'язана з розладами психічного здоров'я, може бути перебільшена в певних групах населення.

Асоціації між стигматизацією та зверненням за допомогою можуть непропорційно сильно впливати на певні культури через такі фактори, як сприйнятий сором, бажання захистити репутацію сім'ї та особисту гідність.^2,6

Також існують гендерні відмінності, причому чоловіки частіше повідомляють про почуття особистої стигматизації, пов'язаної з їх розладом психічного здоров'я.⁷ Люди, які ідентифікують себе як ЛГБТСІ (Співтовариство лесбіянок, геїв, бісексуалів, транссексуалів, тих що сумніваються і інтерсексуалів), можуть зіткнутися з недостатньою обізнаністю і чутливістю до своїх потреб в області психічного здоров'я з боку медичних працівників.⁸

Стигматизація може перешкодити людям звертатися за допомогою і отримувати доступ до неї, особливо вразливим групам і маргіналізованим групам населення ⁸

Практикуючі лікарі повинні знати, що вони можуть ненавмисно посилити стигматизацію під час свого прийому.³ Наприклад, пацієнти зазначали, що, зосередивши увагу на розладі, а не на людині, лікарі можуть стати джерелом стигматизації.³

Крім того, було встановлено, що деякі практикуючі лікарі підтримують, а не розбивають шкідливі стереотипи про психічні розлади і дотримуються песимістичного ставлення до їх лікування.³

Надання нформаційних ресурсів у клініці та орієнтування на інші корисні джерела інформації можуть надати пацієнтам знання та навички, необхідні для впевненого обговорення їх психічного здоров'я. Розширення можливостей пацієнтів за допомогою підвищення грамотності в області психічного здоров'я допомагає нормалізувати розмови про психічне здоров'я і, в кінцевому рахунку, зменшити стигматизацію, пов'язану з психічними розладами.³