Стратегії підвищення стійкості — і самопочуття

Стійкість², успішна адаптація і швидке відновлення після життєвих негараздів, тісно пов'язані з поліпшенням самопочуття.^3,4

Поліпшення самопочуття є головним пріоритетом для пацієнтів з ВДР

Несприятливий досвід дитинства (НДД) є поширеним явищем і пов'язаний з початком у дорослих різних захворювань та соціальних і емоційних проблем, включаючи ВДР.⁵ У контексті ВДР стійкість відноситься до чистих ефектів психосоціальних та біологічних як внутрішніх так і зовнішніх факторів, які:

• знижують ризик початку хвороби або рецидиву
• зменшують тяжкість захворювання
• збільшують ймовірність або швидкість одужання⁶

Соціальні, біологічні та когнітивні фактори сприяють стійкості

Стійкість покращує самопочуття та ефективність лікування для людей з ВДР^5,7

Звернення по допомогу, розвиток довірчих відносин, формування позитивного ставлення до життя та прислуховування до почуттів - фактори, що сприяють стійкості. Вони не лише допомагають людям покращити їхнє життя.⁵

Соціальні взаємодії, біологічні системи та когнітивні процеси пов'язують нейробіологічні та психосоціальні фактори, задіяні у розвитку стійкості.⁷

Соціальний вплив - це надання і отримання соціальної підтримки:

• Надання підтримки знижує фізіологічні реакції на стрес і підвищує активність в областях мозку
• Отримання підтримки забезпечує безпеку за рахунок активації кортикальних областей, які потенційно пригнічують симпатичну нервову систему і запальні процеси⁷

Біологічні системи, що впливають на стійкість, включають вісь HPA, нейропептиди та нейротрофічні фактори у відповідь на стрес.⁷ Заходи та стратегії, що підвищують стійкість, можуть захистити від дисрегуляції цих систем.⁷

Розвинуті когнітивні здібності є найефективнішим засобом подолання негараздів⁷

Когнітивна переоцінка - це здатність контролювати та оцінювати думки та замінювати негативні думки позитивними думками і таким чином регулювати свої емоції:⁷

• позитивна переоцінка є важливим предиктором стійкості підлітків⁷
• діти, які краще здатні регулювати емоції за допомогою когнітивної переоцінки, демонструють більшу стійкість до ВДР після дитячої травми⁸

Виконавчі функції, такі як увага, вирішення проблем і прийняття рішень, а також навчання і пам'ять, покращуються деякими видами негараздів і сприяють більшій стійкості.⁷

Більш високий загальний коефіцієнт інтелекту, який оцінюється за широкою шкалою показників інтелекту, що включає показники когнітивної ефективності,⁹ незалежно передбачає стійкість.¹⁰

Стратегії підвищення стійкості

Внутрішніх факторів може бути недостатньо, щоб протистояти серйозним негараздам

Вважається, що внутрішні генетичні та особистісні фактори є достатніми для того, щоб люди могли ефективно реагувати на низькоінтенсивні або короткочасні негаразди, але можуть бути недостатніми, щоб протистояти помірним і серйозним негараздам.

У таких ситуаціях можуть знадобитися стратегії підвищення стійкості. Такі стратегії націлені на нейронні системи, що беруть участь у регуляції емоцій та стресу, когнітивних процесах та соціальній поведінці, і включають:

• соціальна підтримка
• забезпечення достатнього сну, харчування і фізичної активності
• техніки когнітивного навчання
• фармакологічна терапія⁹