Progress in Mind
Choose a channel
Перевірити зміст різних каналів Progress in Mind
Чи необхідно клініцистам переосмислити тривалу підтримувальну антипсихотичну терапію?
Більшість клінічних рекмендацій та алгоритмів рекомендують антипсихотичну підтримувальну терапію для лікування шизофренії, проте деякі схиляються до можливості припинення терапії чи зниження доз.1 Отже, чи потрібно клініцистам переосмислювати антипсихотичне підтримуюче лікування? Це питання стало предметом провокуючих дебатів між двома відомими експертами на EPA 2022.
Клініцистам не варто переосмислювати антипсихотичне підтримуюче лікування
Довготривале лікування антипсихотиками пов'язують із зростанням виживання
Двадцятирічне загальнонаціональне дослідження із повторними оглядами щодо переривання антипсихотичної терапії серед 8719 пацієнтів із первинним діагнозом шизофренії у Фінляндії показало, що тривале лікування антипсихотиками пов'язане із зростанням виживання, ризик рецидиву після переривання лікування антипсихотиками не зменшується з часом протягом перших 8 років хвороби2 сказав професор Джон Кейн, Нью Йорк, США.
Інші докази на користь того, що клініцистам не варто змінювати підходи до тривалої терапії антипсихотиками:
- Високий рівень рецидиву, який становить 45%, до кінця спостереження (в середньому 118 днів) серед осіб, які припинили підтримуючу антипсихотичну терапію3
- Недостатня відповідь або затримка відповіді на антипсихотичне лікування після рецидиву після ефективного лікування першого епізоду шизофренії4
Ризик рецидиву був 45% в дослідженні серед тих, хто перервав антипсихотичну терапію
Однак також було показано, що 45% пацієнтів, які припиняють антипсихотичні засоби протягом 12 місяців, не рецидивують5, додав професор Кейн.
Поточна доказова база на користь підтримувальної антипсихотичної терапії, сказав професор Кейн. Хоча, база поточних знань повинна постійно оновлюватися, та необхідно зважати на нові дані, зокрема щоб ідентифікувати тих пацієнтів, у яких не відбувається рецидив. На додачу, кожен пацієнт є унікальним, тому оцінка ризику чи вигоди від лікування чи припинення терапії має відбуватися для кожного окремо.
Клініцистам таки варто переосмислювати антипсихотичне підтримуюче лікування
Більшість людей припиняють лікування антипсихотиками
Професор Увім Велінг, Гронінген, Нідерланди, заперечив, що клініцисти таки повинні переосмистлити поточні підходи до антипсихотичної підтримувальної терапії. Він зазначив, що в реальності більшість людей кидають прийом антипсихотиків6 та згідно його досвіду спільного прийняття рішення з пацієнтом багато пацієнтів хочуть припинити терапію з огляду на побічну дію, як то набір ваги, наприклад.
Новітні антипсихотики мають менше побічних ефектів
На підтримку своєї думки, він навів дослідження, яке продемонструвало, що зниження дози та відміна антипсихотиків протягом початкового етапу лікування внаслідок первинного психотичного епізоду покращувало темпи відновлення в довгостроковому періоді, аніж при проведенні підтримувальної терапії.7
Результати дебатів
За відсутності живого голосування професор Кейн і професор Велінг переглянули аргументи один одного. Обидва погодилися, що, хоча докази показують, що не всім потрібна довгострокова антипсихотична підтримуюча терапія, вона не вказує, хто буде, а хто не буде рецидивувати після припинення терапії.
Результати повинні визначатися, враховуючи гетерогенність природи рецидиву
Професор Велінг запропонував, що результати повинні бути розширені до більшого, ніж просто рецидив хвороби , а професор Кейн зазначив, що гетерогенна природа рецидиву ранжується від незначної до фатальної.
Професор Кейн також додав, що новітні антипсихотики мають меншу кількість побічної дії, та якщо медикаментозна терапія припинилась, то психологічна підтримка та інше втручання обов'язково має бути продовжено.
Основні питання симпозіуму представлені нашим кореспондентом задля чесного відображення його наукового змісту. Погляди та думки, висловлені на цій сторінці, не обов'язково відображають погляди компанії Лундбек.
Посилання
- Shimomura Y, Kikuchi Y, Suzuki T, Uchida H, Mimura M, Takeuchi H. Antipsychotic treatment in the maintenance phase of schizophrenia: An updated systematic review of the guidelines and algorithms. Schizophr Res. 2020;215:8–16.
- Tiihonen J, Tanskanen A, Taipale H. 20-year nationwide follow-up study on discontinuation of antipsychotic treatment in first-episode schizophrenia. Am J Psychiatry. 2018;175(8):765–73.
- Schoretsanitis G, Kane JM, Correll CU, Rubio JM. Predictors of lack of relapse after random discontinuation of oral and long-acting injectable antipsychotics in clinically stabilized patients with schizophrenia: a re-analysis of individual participant data. Schizophr Bull. 2022;48(2):296–306.
- Takeuchi H, Siu C, Remington G, et al. Does relapse contribute to treatment resistance? Antipsychotic response in first- vs. second-episode schizophrenia. Neuropsychopharmacology. 2019;44(6):1036–42.
- Kishi T, Ikuta T, Matsui Y, Inada K, Matsuda Y, Mishima K, Iwata N. Effect of discontinuation v. maintenance of antipsychotic medication on relapse rates in patients with remitted/stable first-episode psychosis: a meta-analysis. Psychol Med. 2019;49(5):772–79.
- Kane JM, Kishimoto T, Correll CU. Non-adherence to medication in patients with psychotic disorders: epidemiology, contributing factors and management strategies. World Psychiatry. 2013;12(3):216–26.
- Wunderink L, Nieboer RM, Wiersma D, Sytema S, Nienhuis FJ. Recovery in remitted first-episode psychosis at 7 years of follow-up of an early dose reduction/discontinuation or maintenance treatment strategy: Long-term follow-up of a 2-year randomized clinical trial. JAMA Psychiatry. 2013;70(9):913–20.