Чому антидепресанти викликають емоційне притуплення і що можна зробити для вирішення цієї проблеми в клінічній практиці?

Емоційне притуплення описують як байдужість, відсутність реагування та нездатність відчувати емоції, що спостерігається в осіб із великим депресивним розладом (ВДР), які отримують лікування антидепресантами1,2. Зниження входження дофамінергічних та норадренергічних сигналів у префронтальну кору вважається важливим фактором3, і при лікуванні пацієнта слід керуватися розумінням процесів нейропатофізіології3

Негативний вплив на результат лікування

У 46% пацієнтів, які отримують антидепресанти, відзначають емоційне притуплення

Емоційне притуплення – це залишковий симптом ВДР, який спостерігається у пацієнтів незважаючи на терапію антидепресантами. Такі пацієнти мають ризик рецидиву4.

Емоційне притуплення може впливати на повсякденне функціонування пацієнта і перешкоджати повному функціональному відновленню5. Більш серйозне емоційне притуплення пов'язане з гіршою якістю ремісії6.

Майже половина пацієнтів, що приймають усі типи моноамінергічних антидепресантів повідомляють про емоційне притуплення6; із терапією інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) це пов'язано наступним чином2,5

  • серед 161 пацієнта 46% повідомили про звужений спектр афекту, 21% – про нездатність плакати, а 19% – про апатію7
  • поперечне дослідження з участю 117 пацієнтів показало, що приблизно 30% пацієнтів повідомили про певні форми апатії8

 

Що призводить до емоційного притуплення?

Високі дози СІЗЗС спричиняють емоційне притуплення9,10

Основним ефектом СІЗЗС є радше зменшення обробки негативних стимулів, ніж збільшення – позитивних9.

Емоційне притуплення пов'язане з дозою СІЗЗС,9,10 і, можливо, з серотонінергічним ефектом на лобові частки та/або серотонінергічною модуляцією дофамінергічних систем середнього мозку, що проєктуються на префронтальну кору (ПФК)10.Посилюючи серотонінергічну передачу, СІЗЗС можуть активувати ГАМК-ергічні інтернейрони, зменшуючи тим самим входження норадренергічних та дофамінергічних сигналів11.

Дорзолатеральна ПФК:

  • передусім асоціюється з «пізнавальними» або «виконавчими» функціями12
  • імовірно, відіграє роль у регулюванні негативних емоцій за допомогою стратегій переоцінки/пригнічення13,14
  • її ураження пов’язані зі значуще вищими показниками тяжкості ВДР, ніж за травм голови без залучення ПФК12
  • є гіпоактивною у спокої, а під час ремісії симптомів активність підвищується15

Дорсолатеральна ПФК, імовірно, відіграє вирішальну роль при ВДР через дефект регуляції негативного впливу

Вентромедіальна ПФК:

  • вважається, що значною мірою відповідає за «емоційні» чи «афективні» функції12
  • ураження пов’язані із значно нижчими показниками тяжкості ВДР, ніж за травм головного мозку, які не зачіпають ПФК 12
  • гіперактивна у стані спокою, а під час ремісії симптомів активність знижується13

Дані досліджень методами візуалізації свідчать про критичний зв’язок між автоматичною обробкою емоційних сигналів в мигдалині та регуляцією цієї активності в лобовій корі16.

Варіанти терапії – зниження дози СІЗЗС8 або заміна антидепресанту

Тому варіантами розрішення емоційного притуплення є:

  • зменшення дози та/або припинення прийому СІЗЗС8
  • заміна одного антидепресанту на інший, з відмінним профілем, що може поліпшити емоційну реакцію пацієнта17
Посилання
  1. Loas G, et al. Compr Psychiatry 1994;35:366–72.
  2. Price J, et al. J Affect Disord 2012; 140:66–74
  3. Nutt D, et al. J Psychopharmacol 2007:21;461–71.
  4. Conradi HJ, et al. Psychol Med 2011;41:1165–74.
  5. Price J. Br J Psychiatry 2009;195:211–217.
  6. Goodwin GM, et al. J Affect Disord 2017;221:31–35.
  7. Bolling MY, Kohlenberg, RJ. Psychotherapy Psychosomatics 2004;73;380–5.
  8. Fava M, Graves LM, Benazzi F, Scalia MJ et al. Journal of Clinical Psychiatry. 2006:67;1754–9.
  9. Goodwin GM. Medicographia. 2012;34(3):295–9.
  10. Sansone RA, Sansone LA. Psychiatry (Edgmont) 2010;7:14–18.
  11. Blier P. Int J Neuropsychopharmacol. 2014;17:997–1008.
  12. Koenigs M, Grafman J. Behav Brain Res 2009;201:239–43.
  13. Kelley NJ, et al. Front Behav Neurosci 2019;12:337;2.
  14. Morawetz C, et al. Soc Cogn Affect Neur 2017;12:569–85.
  15. Ye M, et al. PLoS ONE 2015;10:e0133775. 
  16. Banks SJ, et al. Soc Cogn Affect Neurosci 2007;2:303–12.
  17. Godlewska BR, Harmer CJ. Psychopharmacol. 2020; doi.org/10.1007/s00213-019-05448-0.
Ви покидаєте Progress in Mind
Вітаємо
Підтвердіть вашу електронну адресу, будь ласка
Ми щойно надіслали на вашу електронну адресу лінк з підтвердженням.
Для отримання повного доступу вам потрібно підтвердити вашу електронну адресу
Інформація на цьому сайті призначена виключно для спеціалістів охорони здоров'я
Вся інформація на цьому Вебсайті стосується медичних засобів, зареєстрованих локально, таким чином адресована виключно спеціалістам охорони здоров'я, які мають дозвіл призначати або виписувати лікарські засоби у своїй професійній практиці. Детальні відомості про засоби надаються з інформаційною метою та розумінням професійної відповідальності спеціаліста призначати препарати, обирати той чи інший засіб з урахуванням потреб конкретного пацієнта.
Congress
Register for access to Progress in Mind in your country