Пандемія: виклик і перспективна можливість для осіб із шизофренією

Раптовий зсув звичних параметрів реальності; дивні події, такі як зникнення людей з вечірніх вулиць; у ЗМІ всі говорять про одне й те ж, як про частину гігантської змови – ці особливості наразі є частиною повсякденного життя для всіх нас. Але для деяких осіб, які страждають на шизофренію, вони можуть здатися гнітючими нагадуваннями про рецидив¹.

Пацієнти з шизофренією сприйнятливі до незвичних психологічних стресів, пов'язаних з COVID-19, але вони також більш вразливі до наслідків інфікування вірусом, оскільки стигма та маргіналізація означають, що вони рідше, ніж інші, отримують лікування у разі тяжких захворювань¹. Це стосується й подальшого догляду.

Високий рівень споживання нікотину (куріння), неправильне харчування, супутні хвороби, погані житлові умови чи бездомність, обмежене користування соціальними мережами та відсутність медичного страхування - все це ускладнює проблему².

Катастрофи непропорційно впливають на бідні та вразливі верстви населення, а пацієнти з серйозними психічними захворюваннями можуть бути серед найбільш постраждалих².

Заходи для зменшення наслідків

Щоб спробувати допомогти особам із серйозними проблемами психічного здоров’я не потерпати від наслідків пандемії (і переконатися в цьому), було запропоновано декілька заходів. До них належать²:

• Забезпечення належного спілкування між працівниками охорони психічного здоров’я та іншими службами охорони здоров’я
• Інформування тих, хто займається проблемами психічного здоров’я (і часто буде першим чи єдиним контактувати з користувачами послуг медичних служб), щодо симптомів інфекції COVID та оснащення їх засобами індивідуального захисту, достатніми для забезпечення допомоги інфікованим або тим, хто має високий ризик зараження
• Надання інформації: про такі профілактичні заходи, як соціальне дистанціювання та миття рук, яку просто доносити до пацієнтів; про необхідність дотримання здорового харчування та рівня фізичної активності
• Планування способів підтримки основних служб в умовах дефіциту персоналу та ліків.

Для осіб, які перебувають на лікуванні з приводу хронічного психічного захворювання, існує ризик того, що небажання дотримуватися призначень у стаціонарі або відвідувати аптеки може призвести до переривання медикаментозного лікування, яке має вирішальне значення для профілактики рецидивів та підтримання належного довготривалого функціонування^3,4 . Необхідно вжити заходи для забезпечення доступності ліків для пацієнтів.

Від стигми та маргіналізації до припинення медикаментозного лікування, особи з шизофренією особливо вразливі в умовах пандемії

Час загрози, але також і певних можливостей

Комплексна допомога особам, які переживають перший напад психозу (ПНП), поліпшує результати та є економічно ефективною5 ⁵ [див. статтю Early detection and intervention in psychosis – where are we now?]. Але її реалізації загрожує нинішня криза, зумовлена COVID-19.

У цьому контексті корисно, що Американська психіатрична асоціація (APA) розробила набір інструментів телепсихіатрії для надання важливих елементів допомоги на відстані6. Він охоплює клінічні міркування; технічні вимоги, що стосуються програмного забезпечення; правові питання та питання реімбурсації; важливу інформацію щодо допомоги пацієнтам у підготовці до телеконсультацій⁷.

Поради включають необхідність обрати для пацієнта приватне місце без відволікань; перевірити заздалегідь, чи вміє він користуватися комп’ютером і входити в систему, а також завчасно підготувати нотатки та запитання.

Надзвичайно важливо надавати допомогу пацієнтам підготовці до будь-якої телемедичної консультації

Також цінно, що ряд компаній, які застосовують цифрові методи охорони здоров’я, нині безкоштовно надають інструменти, що дозволяють пацієнтам швидко отримати доступ до професійних доглядальників за допомогою смартфона чи планшета.

Нове дослідження показало відповідність телемедицини нинішнсучасним вимогам

Нещодавно опубліковано результати дослідження реагування користувачів програми з використанням інтерфейсного процесора (FEP) у Канадських містах на пропозицію застосування телепсихіатрії як альтернативи відвідуванням лікарень⁸. Автори вважають, що це перше дослідження подібного роду.

Першим важливим висновком було те, що телеконсультації вирішують проблеми багатьох користувачів послуг, оскільки 78% респондентів повідомили, що вони стикалися з перешкодами (зокрема тривожність, а також доступність та вартість транспорту) відвідуванню очних зустрічей.

По-друге, 49% респондентів були прихильними до ідеї отримання послуг за допомогою відеоконференцій, а ще 25% були прихильними певною мірою; 55% відсотків заявили, що їм буде цікаво провести наступний прийом таким чином. Доступ до смартфона мали 84%.

Емоційна стійкість (резілієнтність) вразливих пацієнтів нині, як ніколи раніше, проходить випробування, і вони потребують професійної допомоги⁹

Багато особистих думок спеціалістів також свідчать, що пропозиція проведення телеконсультацій добре сприймається пацієнтами, які звертаються до служб психічного здоров'я⁹. Для пацієнтів, які все ще приходять на прийом до лікарень, повідомлення про те, що спілкування з лікарем може бути доступним для них, поки вони чекають у своїй машині, є розумною альтернативою очікуванню в переповненому приміщенні.

Також корисним є запровадження гнучкого робочого графіку для персоналу, оскільки практичні та емоційні потреби професіоналів повинні бути задоволені в цей час, коли їхні пацієнти, чия стійкість перевіряється як ніколи раніше, потребують їхньої допомоги більше, ніж коли-небудь⁹.