Виявлення та ведення великого депресивного розладу зі змішаними симптомами

Кожний п’ятий пацієнт із ВДР має змішані ознаки (тобто симптоми гіпоманії), яких недостатньо для діагностики біполярного розладу, хоча симптоми манії можуть узяти гору над симптомами ВДР, зазначив Ракеш Джейн (Rakesh Jain), Техаський науковий центр охорони здоров'я. Для представників цієї популяції осіб із ВДР характерні:

• проблеми з діагностуванням та лікуванням
• гірші результати терапії, ніж у пацієнтів із ВДР без симптомів гіпоманії
• зазвичай супутні розлади ПАР

У DSM-5 представлений специфікатор «зі змішаними симптомами» для ВДР (більше інформації на сайті https://progress.im/en/content/diagnostic-and-therapeutic-implications-dsm-5-mixed-features-specifier) для відображення спектра розладів настрою за континуумом від «чистої» манії до «чистої» депресії, додав він. Тому лікування можна краще адаптувати для корекції поведінки пацієнта.

Критеріями діагностики ВДР зі змішаними ознаками є повні критерії ВДР та принаймні три, що визначають ознаки манії, протягом більшості днів поточного або недавнього депресивного епізоду¹. Ці ознаки:

• надмірно підвищений настрій (піднесений або надмірно піднесений)
• завищена самооцінка або грандіозність
• більш балакучий, ніж зазвичай, або почувається занадто пригніченим, щоб підтримувати розмову
• політ ідей або «стрибки» думок
• підвищення енергії або занадто цілеспрямована діяльність
• підвищена або надмірна участь у діяльності, що має високий потенціал для болісних наслідків (наприклад, нестримний шопінг)
• зниження потреби у сні

Важливо зазначити, що дратівливість, розсіяність та безсоння (Irritability, Distractibility, and Insomnia – IDI) є симптомами як манії, так і депресії

Проблеми при постановці діагнозу ВДР зі змішаними ознаками – сценарій клінічної рольової гри

Проблеми, пов’язані з виявленням та веденням ВДР зі змішаними ознаками, були висвітлені у сценарії рольової гри для клінічного випадку, в якому Чарльз Рейсон (Charles Raison), Університет штату Вісконсін-Медісон, Медісон, В. Клей Джексон (W. Clay Jackson), Університет Медичного коледжу Теннессі, Арлінгтон, і професор Джейн зіграли пацієнта, лікаря первинної медичної допомоги та психіатра відповідно.

Пацієнт – чоловік середнього віку, представляє новому лікарю первинної медичної допомоги 2-місячну історію загострення депресії, спричиненої розривом стосунків внаслідок його «примхливості». Він описує чотири епізоди вираженої депресії за попередні 30 років, під час одного з яких отримував лікування селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), але припинив його через 2 тижні через порушення сексуальної функції. Усі інші епізоди розрішувалися спонтанно.

Пацієнт погоджується приймати інгібітор зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну (ІЗЗСН) і через 8 тижнів відповідає на лікування, але через наступні 10 тижнів його стан погіршується.

На даний момент пацієнт відчуває посилення проявів депресії, ранкове безсоння, а також тривогу та збудження, супроводжувані тремором, що пов’язано з його зловживання алкоголем. Після програми детоксикації він припиняє приймати антидепресант і симптоми депресії зникають.

Через 15 місяців у пацієнта повторюється депресивний епізод зі швидким розвитком симптомів, супроводжуваний «стрибками» думок, порушенням сну, імпульсивними надмірними витратами та відволіканням. Його відмова від алкоголю підтверджується, і він знову погоджується приймати СІЗЗС; але припиняє прийом через тиждень, оскільки почувається гірше і страждає на статеву дисфункцію.

Зараз психіатр діагностує ВДР зі змішаними ознаками.

Фармакотерапія ВДР зі змішаними симптомами

Відповідно до профілю, для успішного лікування може знадобитися комбінація препаратів^2,3 залежно від конкретних характеристик пацієнта, а рекомендовані комбінації включають:

• атиповий антипсихотик та антидепресант⁴
• стабілізатор настрою та антидепресант
• атиповий антипсихотик та стабілізатор настрою