Чи слід турбуватися з приводу апатії? Підхід до терапії за наявності негативних симптомів при шизофренії

Класифікація негативних симптомів

Негативні симптоми відносять до двох категорій: апатія/амотивація та порушення експресії. Окрім того вони поділяються на п’ять доменів: апатія/амотивація на абулію, ангедонію та асоціальність, а порушення експресії на сплощення афекту та алогію.

Патофізіологія негативних симптомів залишається незрозумілою. Однак наявність цих симптомів тісно пов'язана з результатом лікування, оскільки вони заважають відновленню функцій та якості життя пацієнтів¹. Крім того, загальновизнано, що ці симптоми не реагують на традиційну терапію антипсихотиками.

Негативні симптоми заважають відновленню функцій та якості життя пацієнтів

Оцінювання негативних симптомів

Однією з перешкод на шляху розробки та випробування нових методів лікування є той факт, що традиційні шкали оцінок, такі як PANSS та SANS, малопридатні для оцінки негативних симптомів. Тому було розроблено друге покоління шкал оцінки негативних симптомів, таких як Коротка шкала негативних симптомів (BNSS)². Метою нещодавнього багатонаціонального дослідження, започаткованого Робочою групою з шизофренії ECNP, була перевірка валідності BNSS та оцінка її ефективності для ідентифікації пацієнтів із помірно вираженими негативними симптомами³. Воно продемонструвало валідність та простоту використання цієї шкали, а також підтвердило обґрунтованість застосування п'ятидоменної структури для негативних симптомів і показало, що BNSS дозволяє виявити більше пацієнтів із негативними симптомами середнього ступеня тяжкості, ніж PANSS. Було показано тісний зв’язок між показником абулії за BNSS та рівнем функціонування пацієнтів. PANSS недостатньо оцінює абулію,тоді яке BNSS надає нову можливість для оцінки цього важливого симптому.

BNSS є ефективнішою, ніж традиційні шкали, для виявлення пацієнтів із середньотяжкими негативними симптомами.

Оцінювання апатії та абулії

Апатію та абулію може бути важко оцінити в клінічних умовах за допомогою спілкування з пацієнтами та опікунами, тому об'єктивніші способи оцінки можуть бути корисними для лікаря. Показники Шкали оцінки апатії, яку заповнює медсестра або опікун, добре корелюють з оцінкою апатії за BNSS. Крім того, у невеликому пілотному дослідженні рухова активність у вихідні дні (оцінена за допомогою актиграфії) була значуще пов'язана з апатією. Очевидно, це особливо стосується вихідних днів, коли зовнішні обставини меншою мірою підтримують активність та мотивацію пацієнтів.

У тварин апатію можна оцінити за допомогою тестів, що включають інтеграцію зусиль та винагороди – які потребують оцінки того, чи заслуговує винагорода зусиль, спрямованих на ініціацію та підтримку активності. Подібні типи тестів у хворих на шизофренію продемонстрували, що зниження зусиль (знецінення винагороди через зусилля, спрямовані на її досягнення) специфічно асоціюється з апатією (а не з ангедонією чи асоціальністю)⁴. За даними нейровізуалізації, апатія також пов'язана зі зниженою активацією у вентральній ділянці смугастого тіла в очікуванні винагороди⁵.

Апатія пов’язана зі зниженою активацією у вентральній ділянці смугастого тіла в очікуванні винагороди.

Дослідження на різних моделях

Дані досліджень на тваринах та з участю хворих на шизофренію підкреслюють необхідність вивчення негативних симптомів на різних моделях. Дослідження на тваринах дають можливість знайти спільні нервові мережі та патологічні механізми, які можуть поліпшити розуміння цих симптомів. Деякі тваринні моделі можуть давати очевидні паралелі з людськими симптомами – наприклад, ефектом асоціальності у гризунів, – але вони не можуть точно відображати досвід цього негативного симптому у пацієнтів. Крім того, деякі симптоми – наприклад, алогію, - може бути важко відобразити на моделях тварин. Однак тваринні моделі можуть дозволити досліджувати взаємодію навколишнього середовища (наприклад, стресові фактори) та генетичних факторів (наприклад, нейрегулін-1) у мишей⁶, а також їхні ефекти щодо інтеграції зусиль та винагороди.

Нові методи лікування негативних симптомів можуть дати надію пацієнтам з широким спектром розладів

Нові методи лікування на підході?

Розробка препаратів для лікування негативних симптомів у хворих на шизофренію триває. Однак існують логістичні питання та труднощі, пов'язані з їх тестуванням. Наприклад, ефекти допоміжної терапії, призначеної для лікування негативних симптомів, можуть маскуватися розвитком вторинних негативних симптомів у разі приймання антипсихотичного препарату. Крім того, негативні симптоми добре реагують на часті оцінки та статус стаціонарного пацієнта, які можуть бути необхідні в ході клінічних випробувань, що зумовлює значущі ефекти плацебо. Незважаючи на ці проблеми, нові методи лікування можуть дати деяку надію не тільки пацієнтам із шизофренією, але й тим, хто має інші психічні та неврологічні розлади, пов'язані з негативними симптомами.