Оптимізуючи лікування панічних розладів

Симптоми ПР

За оцінками, близько 300 мільйонів людей у всьому світі мають тривожний розлад, включаючи панічний розлад (ПР), генералізований тривожний розлад, соціальний тривожний розлад та специфічні фобії.¹ У той час як довічна поширеність ПД становить 1−3%, вона вражає приблизно в 2,5 рази більше жінок, ніж чоловіків.² Нещодавня оцінка поширеності панічних розладів під час пандемії COVID-19 показала поширеність нових випадків у  3%, із передбачуваними факторами ризику, включаючи стрес під часу розпалу епідемії; існуючий попередньо психічний розлад; географічну локацію; страх щодо інфекції; та передбачувані обмеження заходів стримування інфекції.³

Панічні епізоди можуть включати симптоми страху, прискорене серцебиття, відчуття задухи та знеособлення

ПР характеризується повторюваними і переважно непередбачуваними панічними атаками, які можуть виникнути з агорафобією або без неї. Панічні епізоди /атаки можуть охоплювати не тільки симптоми страху без видимої небезпеки, такі як страх померти або втратити контроль, але і фізичні симптоми, такі як серцебиття, болі в грудях або задишка; відчуття задухи, запаморочення і слабкості, а також знеособлення або деперсоналізації. У людини може бути діагностований ПР після всього лише двох панічних атак, які супроводжуються принаймні чотирма з цих симптомів. Однак симптоми не можуть бути пов'язані з будь-яким іншим тригером, таким як реакція на соціальну ситуацію, що у такому разі буде класифікований як соціальний тривожний розлад.⁴

Коморбідність

Як уже згадувалося, ПР характеризується низкою фізичних симптомів, тому високий рівень коморбідності ПР та соматичних хвороб викликає складність у розрізненні панічних атак та симптомів, спричинених власне соматичною хворобою.⁵ Наприклад, до 25% людей з обструктивним захворюванням легень⁶ та 20% хворих на астму мають коморбідний ПР.⁷ Симптоми серцевих захворювань, як повідомляється, пов'язані з ПР, наприклад, в одному дослідженні 43% пацієнтів відділення невідкладної допомоги, які повідомляли про нетиповий біль у грудях, мали ПР або панічну атаку.⁸ Захворювання щитовидної залози також пов’язані із виникненням ПР, і виникнення вестибулярної дисфункції нашкталт запаморочення і вертіго тісно пов’язані із високою тривожністю.⁵

ПР може бути супутнім з соматичними розладами, такими як астма, та психічними станами, такими як великий депресивний розлад.

Спостерігається висока супутня патологія ПР та інших психічних розладів. Наприклад, близько 10% людей з великим депресивним розладом (ВДР) і 20% людей з біполярним розладом також мають ПР, а люди з ПР мають підвищений ризик депресії на 47% (у 94% ПР і соціальна фобія є взаємно супутніми захворюваннями) і на 7% підвищується ризик самогубства. Існує також підвищений ризик ПР у людей з розладом вживання алкоголю або наркотиків, включаючи нікотинову залежність, будь-який інший тривожний розлад і розлади особистості.¹⁰

Неврологічні та генетичні особливості ПР

Функціональні магнітно-резонансні дослідження показують, що ПР пов'язаний з аномальною діяльністю в кортико-лімбічній мережі.¹¹ Це стосується гіпокампу та мигдалини (пов'язаної з навчанням, пам'яттю та емоційним напруженням), які проектують та приймають сигнали від передньої поясної кори  та дорсолатеральної префронтальної кори (беруть участь у виконавчих функціях, таких як селективна увага, мотивація та соціальні взаємодії).¹²

Огляд досліджень, що вивчають обробку емоційної міміки у людей з ПР, виявив дефіцит у багатьох кортико-лімбічних мережевих регіонах порівняно зі здоровим контролем, включаючи паттерни як гіпер-, так і гіпо-активації. Це, на думку авторів, відображається у розумінні того як кортико-лімбічна система включена у формування передчуття тривоги та інтероцептивної гіперпильності; дорсолатеральна префронтальна кора задіяна у значимих мережах з метою орієнтувати увагу між зовнішніми та внутрішніми подразникамиi; амігдала задіяна в аспектах уваги та пильності щодо обробки емоційних подразників та розпізнавання страшних та загрозливих подразників та емоційної чи страшної міміки.¹¹

При ПР дефіцит був виявлений у кортико-лімбічних регіонах нейромережі

ПР - це полігенний розлад, який має багато спільного з ВДР, тривожними розладами, посттравматичним стресовим розладом та невротизмом.¹³ Дослідження, що вивчають епігенетичний фактор метилювання ДНК, виявили відмінності метилювання в областях декількох генів у людей з ПР, включно з тими, які беруть участь у транспортуванні та обробці нейромедіаторів. Крім того, недавнє дослідження виявило гіпометилювання гена, пов'язаного з цитоскелелетом, виявленого в мигдалині, гіпокампі, гіпоталамусі, мозочку і коркових областях, які, на думку авторів, можуть відігравати роль в нейронній функції. Це дослідження також показало, що метилювання збільшується в генному кодуванні для альфа-інтерлейкіну-1 (IL-1a) і бета-рецептора (IL-1b) після 6 тижнів когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), що свідчить про роль цих цитокінів у формуванні тривоги, та можливість їх модуляції у процесі лікування.¹⁴

Скринінг ПР

Діагностично, короткий скринінг на ПР можна провести просто, запитавши людину, чи бували у неї раптові, несподівані, епізоди інтенсивного страху або дискомфорту. Якщо так, то продовжувати опитування щодо того скільки разів траплялися такі епізоди, чи пікова тривалість найгіршого епізоду продовжувалася кілька хвилин та чи спричиняв такий епізод появу страху/переживання про настання наступного чи наслідків від таких же епізодів.¹⁵

Швидкий скринінг ПР може допомогти оцінити, чи може людина потребувати більш ретельного обстеження

Більш комплексна оцінка може використовувати шкалу паніки та агорафобії, яка охоплює 13 пунктів самозвіту та може допомогти оцінити тяжкість та реакцію на ПР за 5-бальною рейтинговою шкалою.^16,17 Іншим інструментом є шкала тяжкості панічного розладу (PDSS), яка може бути заповнена клініцистом або самостійно пацієнтом.^16,18 Шкала PDSS має сім пунктів, які оцінюють різні аспекти ПР, включаючи страждання під час епізодів; частоту епізодів; тривогу передчуття; погіршення/втручання у соціальний чи робочий аспекти життєдіяльності; агорафобію та інтероцептивний страх та уникання. Ці показники оцінюються балами від 0 (відсутній) до 4 (важкий), із загальним балом 6−9, що означає слабку вираженість розладу та ≥14 значну вираженість хвороби.^18,19

Лікування ПР

Тільки близько третини пацієнтів з ПР звертаються за лікуванням протягом року після початку, багато хто вперше звертається до медичних фахівців або відділень невідкладної допомоги через соматичні симптоми.¹⁶ Лікування ПР ґрунтується на психологічному та фармакологічному лікуванні^15,16 виходячи із потреб пацієнта та чому від надає перевагу, важкості симптомів та наявності опцій терапії, вартості, переносимості та безпечності.¹⁶

Селективні інгібітори захоплення серотоніну та інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну рекомендуються як фармакотерапія першої лінії.^{15,16,20−22} Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) і короткострокова психодинамічна терапія були виявлені в мета-аналізі кращими втручаннями для ПР в порівнянні з лікуванням, як зазвичай.²³ Інший мета-аналіз показав, що КПТ, яка надається дистанційно, може мати сильний ефект на симптоматику ПР і за ефективністю не поступається терапії віч-на-віч.²⁴

Як фармакотерапія, так і психотерапія є рекомендованими методами лікування ПР

Дослідження показали, що поєднання фармакотерапії та КПТ може мати переваги для деяких людей з ПР; однак клінічні настанови застерігають, що етапи лікування повинні бути послідовними, щоб дозволити спочатку оцінити ефективність початкового лікування.^{15,16,20−22}
Освітня та фінансова підтримка забезпечена компаніями Otsuka Pharmaceuticals Europe Limited та H. Lundbeck A/S.