Чи є маніпуляція мікробіотою новим методом терапії психічних розладів?

Вісь кишківник-мозок

Вісь кишківник-мозок описує складний двонаправлений зв'язок між мікробіомом кишківника і епітелієм кишківника та центральною нервовою системою, причому кожен впливає на стан іншого.

Вісь кишківника - мозку може впливати на поведінку, пізнання та емоції

Потенційний вплив осі кишківник-мозок на фізіологію та патофізіологію включає вплив на поведінку, пізнання та емоції, з подальшим інтересом дослідників до маніпулювання мікробіомомом кишківника в терапевтичних цілях². На мікробіом кишківника людини впливають численні фактори, від способу доставки їжі до генетичних змінних і дієти. Пробіотики - це продукти або добавки, що містять живу мікробіоту.

Мікробіота кишківника в психіатрії

Мікробіота кишківника може відігравати роль у формуванні широкого спектру психічних розладів, включаючи депресію, тривожні розлади та шизофренію¹. Зниження мікробного багатства калу спостерігається на моделі депресії у щурів і пацієнтів з депресією³. Коли нормальним щурам давали людську мікробіоту від депресивних пацієнтів, у них розвивався депресивний фенотип³.

Мікробіота кишківника може відігравати роль у широкому спектрі психічних розладів, включаючи депресію, тривожні розлади та шизофренію

Зміни щодо різноманітності та складності мікробіоти, порівняно зі здоровим контролем, також були характерні при шизофренії, аутизмі, синдромі дефіциту уваги та розладах настрою, включаючи біполярний розлад та тривогу¹. Ще належить визначити, чи є ці зміни причинно-наслідковими, чи відповідною реакцією на стан хвороби.

Маніпулювання мікробіотою кишечника для лікування психіатричних станів

Кілька мета-аналізів підтримують використання пробіотиків для поліпшення настрою у пацієнтів з депресивними симптомами^2,5. Систематичний огляд трьох рандомізованих контрольованих досліджень (РКД) не виявив суттєвої різниці в симптомах шизофренії між пробіотичною та плацебо-групою⁴. При біполярному розладі два клінічних випробування продемонстрували позитивний ефект додаткових пробіотиків, але дослідження щодо втручання у хід хвороби в основному були безрезультатними.²

 Дослідження в основному вивчали вплив пробіотиків на тривожні симптоми в інших психічних станах², але одне невелике РКД у пацієнтів з діагностованим тривожним розладом дійсно показало обнадійливі результати⁶.

Попередні дослідження показують, що пробіотики є потенційним допоміжним методом лікування деяких психічних станів

Системні огляди використання пробіотиків при різних психічних станах дійшли висновку, що більшість досліджень на сьогоднішній день мають невеликі розміри вибірки, коротку тривалість дослідження та є гетерогенними щодо штамів мікробіоти, комбінацій та доз, що використовуються, а також щодо тяжкості захворювання^2,4,5. Необхідні більш масштабні дослідження, щоб з'ясувати, чи можна відтворити передбачувану ефективність у більших популяціях, чи можуть ефекти зберігатися протягом більш тривалих періодів та після припинення лікування ⁵.

Взаємодія лікарських препаратів і мікробіому кишківника

Фармакомікробіоміка - це сфера, що розвивається та досліджує взаємодію між лікарськими засобами та мікробіомом кишківника¹. Бензодіазепіни, антидепресанти і антипсихотики впливають на активність мікробіоти, з потенційним нейронним впливом. І навпаки, антибіотики можуть знизити побічні прояви таких препаратів, як антипсихотики.

Майбутня терапія

Кожна людина має унікальний склад мікробіоти, і це може дозволити персоналізовані терапевтичні процедури

Попередні дані пробіотичних досліджень на людях свідчать про те, що маніпуляція з мікробіотою - це потенційне лікування, або ад'ювантна терапія, при ряді психічних станів, але необхідні подальші дослідження.  Дієтичні зміни також можуть бути важливими, оскільки середземноморська дієта пов'язана з нижчими показниками депресії та корисним впливом на мікробіоту кишківника ¹.

Трансплантація фекальної мікробіоти – ще одна терапія маніпуляцій з мікробіотою, яка успішно застосовується при рецидивуючій інфекції Clostridioides difficle . Існують потенційні ризики, такі як перенесення інфекційних захворювань і розвиток хронічного захворювання⁷, і неясно, чи зберігаються зміни мікробіоти кишечника в довгостроковій перспективі⁸.

Кожна людина має унікальний склад мікробіоти, і це може дозволити персоналізоване терапевтичне лікування в майбутньому.